Вежа Корнякта

+38 (032) 000000
вул. Підвальна, 9
Львівська область ,
Львів

49.8412838

24.0355015
 
	Вежа одразу приковує до себе погляд як своїми розмірами, так і своєю архітектурою, не дарма саме вона являється однією з візитних карток Львова. Адже імена архітекторів говорять самі за себе – Петро Барбон та Павло Римлянин, будівництво в загалом тривало 1572-1629р. Це була сама висока будівля стародавнього міста Лева. Висота вежі разом з її фундаментом складає 65м. При такому рості вежа виконувала не тільки функцію дзвіниці, а і спостерігаючого пункту. Фундатором вежі став Костянтин Корнякт. 
Але попередницею вежі була споруджена дзвіниця на кошти купця Давида у 1568р. Проект дзвіниці був зроблений Петром Красовським. Але через помилку в розрахунках, ще при її зведенні, будівля дала тріщину і завалилася в 1570р. Фундаменти відбудував венеціанець Рох Шаф ранець, а проект нової вежі розробляв Петро Барбон. 
Наприкінці завершення будівництва нової вежі на кошти Костянита Корнякта, на його ж замовлення був відлитий дзвін «Кирило». Дані про його розміри вражають й досі – 2метри в діаметрі. На той час це був самий великий дзвін на всю Галичину. Історик Варфоломей Зиморович писав у львівській хроніці: «Дзвін мідний, великий, голосний, подібний до мітрополітичного, одначе неприємний для вуха тих, хто має делікатний слух, бо звук його хриплий, чи, радше, дзвенить по-сільському» Саме з приводу його розміру та звуку який він виробляв розгорівся конфлікт з сусідами-домініканцями. Вони писали багаточисельні скарги про те, що розмір «Кирила» перевищую всі існуючи польські дзвони, зауважуючи, що його дзвін заважає службі в костели. Але незважаючи на негаразди, невдовзі «Кирило» почав виконувати роль головного дзвону у Львові.
Спочатку вежа складалася з трьох ярусів, але після пожежі 1616р та обстрілу турків у 1672, вежа була значно пошкоджена. Разом з її відновленням у 1695р було прибудовано четвертий ярус висотою в 7,85м. Архітектором його виступив Петро Бербер. Добудований бароковий з чотирма витими обелісками ярус став логічним завершенням зовнішнього вигляду вежі, надаючи їй просторової легкості та стрункості. На свята на верхньому ярусі вежі виступав братський хор, а в приміщенні вежі розміщувалася бібліотека. Нажаль, багатіша бібліотека, яка мала в своєму реєстрі твори Езопа, Демосфена, Овідія, Ціцерона, Горація, Петрарки, повністю згоріла під час пожежі 1779р. 
Вежа кам'яна, в плані представляє квадрат. Фасади прикрашені пілястрами тосканського ордеру з глухими червоними арочними стіночками, що перекликається з фасадом Успенської церкви.	

Робочі години

Понеділок: 00:00 - 24:00
Вівторок: 00:00 - 24:00
Середа: 00:00 - 24:00
Четвер: 00:00 - 24:00
П'ятниця: 00:00 - 24:00
Субота: 00:00 - 24:00
Неділя: 00:00 - 24:00

Показати інші місця:

Фільтр

Радіус:





Путівник на Підвальна
  1. Каплиця Трьох святителів
    Каплиця Трьох святителів збудована у 1578 - 1590 рр. Після пожежі її відбудував ...
  2. Порохова вежа
    Порохова вежа, яка була зведена у Львові в 1554-1556 роках, є пам'яткою військов...